Я знову сиджу вночі п'яний, п'ю каву без цукру і слухаю в навушниках Сплін… Когось такий портрет може злякати… Але це не страшно - просто так універсум навколо перестає існувати, а я… Моє "я" залишається, плаваючи на хвилях музики… Яка примітивна фраза… Даний виклад думок, проста сублімація, була би цікавою для дідуся Фройда… В ній він багато чого б знайшов… Я пив з друзями, курив з друзями, балакав з друзями - і це було класно… А тепер я просто розслабляюсь - знову втікаю від суспільства… Про що би вам розказати???
Сьогодні, йдучи темним і тихим містом, топчучи хрусткий сніг ногами, я побачив як дівчина, котра, як мені здавалося, заслуговувала на краще, цілувалася у темному під'їзді з іншим - це мене не зачепило, мене вже давно нічого не дивує… Я забив на цей світ - принаймні надіюсь, що це мені вдалося…
ALL GIRLS ARE BITCHES, WHOLE LIFE IS SHIT…
Класна фраза, яка ні до чого не зобов'язує… Я помітив, що всі ці фрази я пишу під ритм музики - здається, скоро я вийду в нікуди - у самого себе… Хоча я знову повторююсь… Для чого ці канікули - я сплю більшу частину дня, а решту часу мене глючить - і що далі, то більше мені пофіг… Ви вже злякалися??? Така кількість трьох крапок після пустих фраз вже щось означає… Я насипав стільки кави до горнятка, що напій став аж кислим - дивно, га?? Слова, винесені в епіграф (яке розумне слово!!!) прийшли в голову самі по собі(я на це надіюсь…). А в мене "свет горел всю ночь"… Проте я був сам. Давно помітив, що найкраще бути самому, будь-де і будь-коли… Коли ніхто не пудрить мізки, а думка після певної дози алкоголю (алкоголь, твою мать) літає сама по собі…
Той, хто думає, що я є алкоголіком зі зрушеною психікою може покинути це чтиво - він так нічого й не зрозумів, він не відчув цього світу, не розкусив, що таке LIFE… А life це просто серія випадковостей, що у кінці закінчується найбільшою з них - смертю… Будемо надіятись, що ця випадковість справді буде останньою - просто "Бог устал нас любить…" Ну ОК, досить, мені надоїло…